Нам по 62 і ми хочемо спробувати. Куди взагалі йти в нашому віці
26 upvotes · 5 answers · 593 views
Сорок років разом цього року. Сорок. Сидимо з чоловіком на кухні, чай, звичайний четвер, по телевізору щось без звуку. І я між іншим, ніби мимохіть, кажу — "знаєш, я вже два роки про одну тему думаю". Він мовчить секунд тридцять, дивиться в чашку. Я вже починаю прикидати як м'яко зіскочити з розмови і піти в кімнату. Потім повільно піднімає очі і каже — "я теж". І ми обоє сміємось як ідіоти, хвилин п'ять, до сліз, я навіть чай розлила.
Мені 62, чоловікові 64, Печерськ, квартира яка нам колись була маленька, тепер величезна. Онуки школярі, приходять раз на тиждень, басейн двічі на тиждень, велосипед по набережній на вихідних, дача під Києвом, все як у людей. І ось — куди ми тепер з цією розмовою? Бо сидіти і думати потайки роками — це одне, а вдвох офіційно хотіти спробувати — зовсім інше. Це вже план, треба шось робити.
Проблема — ми взагалі не знаємо куди йти в нашому віці. На сайтах бачу пари 30-45, тіла як з обкладинки. На вечірках кажуть теж молодь, люди які в Києві виросли поки ми дітей піднімали. Не хочеться приходити і бути "тими бабусею з дідусем в кутку дивана". Хоча обоє в нормальній формі, виглядаємо молодше паспорта років на вісім, але цифра 62 в анкеті — це цифра 62, від пілатесу вона не зміниться.
І ще момент. За сорок років у нас було по одному партнеру до шлюбу на кожного. По одному. Тобто досвіду майже нуль, ми побрались у 22 і відтоді тільки вдвох, сорок років одного ліжка. Ми розуміємо шо хочемо спробувати як підлітки — без техніки, без багажу, з нульовим розумінням як взагалі поводитись "в темі", які там слова, які правила, шо вважається грубим. Це і лякає і чомусь звільняє одночасно.
Чи є в Києві взагалі середовище для пар нашого віку? Може якісь домашні зустрічі, не клуби з гучною музикою і низькими диванами? Хто починав після 60 — розкажіть як було. З якого першого кроку починали і шо б порадили навпаки не робити. Боїмось не віку, боїмось виглядати недолуго і закрити тему ще на сорок років, яких у нас просто нема.
Answers
-
★ Вітаю. Мені 66, чоловікові 69, ми в темі вже шість років, почали саме після 60. У Києві є і не одна. Не буду посилань публічно писати, але якщо зайдете на великі українські тематичні сайти і поставите фільтр віку 55+ — знайдете окремий сегмент, дуже тепла компанія. Великі вечірки нам теж не зайшли, ми одразу пішли через домашні зустрічі вчотирьох. Спочатку їздили в Дніпро до ровесників, потім знайшли в Києві дві пари з якими склалось. Зараз зустрічаємось раз на півтора місяця, або вони до нас або ми до них. Жодних "приходимо в місце де двадцятилітні" — цей етап ми пропустили і не шкодуємо. Щодо нелогічності — я перші пів року теж так думала. Минулось. У цьому середовищі після 60 зустрічаєш людей які свідомо обрали в цьому віці і це створює зовсім іншу атмосферу, без підліткових ігор. Досвід нуль не важливий. У нас теж було по одному партнерові до шлюбу і все. Знаєте шо? У молодих менше досвіду ніж здається. А у вас сорок років спостереження одне за одним — це величезний капітал довіри з якого можна будувати шо завгодно.
26 ↑
-
Дуже раджу почати не з пар а з тематичних розмовних зустрічей. У Києві є кілька закритих чатів де люди в темі обговорюють шо завгодно крім конкретики зустрічей — книги, фільми, побут. Просто шоб ви ввійшли в середовище, познайомились, побачили шо вони звичайні. Після цього перша реальна зустріч вже не лякає.
13 ↑
-
Ми пара 30-річних і хочу сказати шо коли до нас приходила пара 56+ на зустріч минулого року — це був один з найкращих досвідів. Жодної метушні, жодних підліткових "подивіться на нас". Стільки розказали про життя між справою шо ми ще дві години після їх відходу обговорювали. І секс був чудовий, не від кількості молодості а від того шо люди знають шо роблять і нащо. Не бійтесь "не підійти". У нашому колі є пари будь-якого віку і ніхто нікого не вважає нелогічним.
9 ↑
-
Нам з чоловіком 58 і 61, теж Поділ. Рік тому почали. Скажу кілька практичних моментів. Перше — здоровя. Перш ніж щось планувати — пройдіть обидва плановий огляд, ЕКГ, загальні аналізи. У нашому віці це не паранойя а базова відповідальність перед партнерами. Друге — не йдіть одразу на великі заходи. Знайдіть одну пару через інтернет, зустріньтесь в ресторані без сексу, познайомтесь. Якщо склалось — друга зустріч вже з іншою метою. Цей формат у нашому віці працює найкраще бо не тисне. Третє — Сіаліс або аналоги чоловіку. Не як соромна річ а як нормальний інструмент. Багато ровесників втрачають першу зустріч через хвилювання і це надовго відштовхує. Ви обоє в чудовій формі, все буде.
4 ↑
-
У моїх батьків схожа історія — почали після 65 не в свінгу а в поліаморії. Дізналась випадково, був шок, потім розмова, зараз їх ще більше поважаю ніж до. До чого це пишу — після 60 у вас попереду чудові двадцять чи тридцять років. І єдине шо може зупинити це страх "пізно". Не пізно. Ніколи не пізно.
1 ↑